Підбірка красивих та оригінальних віршів на свято Миколая
Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.
Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай святий із неба.
В оселю кожну зазирне.
Отець святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.
Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,
У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
Зимовий вечір впав на плечі,
Неначе казка все навкруг.
Біліє поле в темний вечір,
Біліє гай, діброва, й луг.
Під кригою завмерла річка,
На вітах іній виграва,
А дерево, неначе свічка,
Немов іскриночка жива.
Блищать сніжинки на малятах,
Іскриться сніг, біліє все.
А з неба у святкових шатах
Нам Миколай дари несе.
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий….
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-неведимці,
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.
Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці!
На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.
А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!
Для слухняних дiточок —
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
В митрі й теплих рукавицях:
– Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!
Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
Щоби затишно було у нашій хатині.
Попрошу у тебе ще буржуйку та пічку,
Щоб малесенька сестра не мерзла у нічку,
Теплу ковдру для матусі попрохаю в тебе,
Я до мами пригорнуся і промовлю небу:
Хай Архангел Михаїл теж нам допоможе —
ЗСУ і ППО славно переможе!
Миколай, Миколай, до нас в гості завітай!
Подарунки для малечі під подушки заховай!
До Святого Миколая діти мрії шлють в листах,
Хтось чекає на домівку, дехто мріє про літак.
Миколай, Миколай, ти про нас не забувай,
Українцям треба миру — перше це з усіх бажань,
Нашим діточкам, будь ласка, мирне небо подаруй,
Принеси у край наш спокій, даруй щедро, не шкодуй.
Миколай, Миколай, ти все знаєш, виручай,
Захисти нас від навали, всі молитви пригадай,
Заслужили дітки наші знов на радість і на сміх,
Щоби вдома тато й мама, не в окопі на війні.
Миколай, Миколай, добрим будь — нас не лишай,
У мішок склади безпеку, мирні сни знов нагадай,
Сміх веселий, щастя й радість нам в оселі повертай
І любов’ю кожне серце, Миколаю, зігрівай.
Свята жде чемненька доня.
Міцно стиснула долоні,
На колінця доня стала,
До Святого промовляла:
— Я вже, отче Миколаю,
Про горобчиків подбаю,
Кину їм насіння жменьку.
Нашу киценьку маленьку
Напою і нагодую.
І сама не вередую,
З’їм усе, що дасть матуся,
Потім Бозі помолюся.
Бути чемною я хочу
І не хочу пустувати.
Чи не можна, Добрий Отче,
Подаруночок дістати?
А на ранок — два пакунки,
Два пакунки — прямо в ліжко!
А в пакунках подарунки:
Лялька, м’яч і гарна книжка.
Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.
І Андрійко, і Марійка —
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.
Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав — тому різку
Під подушкою ладнає.
Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.
З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-невидимці
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.
Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.
На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.
А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!
Для слухняних дiточок –
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся –
Щоб були здорові,
Татусь і матуся –
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-неведимці,
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.