Ніколи не забороняйте собі плакати

Якщо до горла підступив клубок і на очах ось-ось виступлять сльози, у вас є два варіанти поведінки.

"Сльози — це прояв слабкості", "Плакати соромно і неприємно". Ви ловили себе на таких думках, або, можливо, чули від інших? Ці переконання грають з нами злий жарт і сильно обмежують можливості. Але і повністю впадати в плаксивий стан теж не варто. Далі про те, чому краще дати волю емоціям і як при цьому зберегти психологічний баланс, інформує Ukr.Media.

Чому нам хочеться плакати

Якщо ви почали плакати, не забороняйте собі це робити. Пригнічені емоції можуть стати причиною серйозних фізіологічних порушень і навіть хвороб. Але і впадати в апатію або істерику з кожного приводу категорично не можна. Спочатку відмовтеся від сліз. Чому? Бажання поплакати — це бажання бути жертвою, у своїх думках звинувачувати близьких людей. Коли ви це робите, ви перетворюєтеся в жертву. Слабку, нездорову, без почуття власної гідності та поваги особистість.

Якщо до горла підступив клубок і на очах ось-ось виступлять сльози, у вас є два варіанти поведінки:

  • Взяти відповідальність і миттєво почати покращувати ситуацію.
  • Звинуватити інших, страждати та плакати.
  • Другий варіант обирає більшість, тому що це набагато простіше. Вам нічого не потрібно робити. Ви просто чекаєте, коли хтось зробить крок назустріч, прийде, вибачиться і змінить ваше життя.

    Якщо вам подобається позиція жертви, подобається постійно чекати, поки інші люди зроблять вас щасливими, тоді просто усвідомте, що сльози спрощують ваше життя. І це ваш власний вибір. В тому, що ви плачете, немає винних. Навіть навпаки, ви — маніпулятор, який витягує вигоду.

    Запам'ятайте, коли людина звинувачує інших, вона не працює над собою, не покращує своє життя. Її мислення поглинене звинуваченнями.

    Якщо ви не маєте наміру бути жертвою і хочете отримувати від життя бажане, дотримуйтесь рекомендацій.

    Як вийти зі стану жертви та полюбити себе

    • Коли накочує депресивний стан і хочеться поплакати, закрийте очі та запитайте себе: "Кого зараз я звинувачую?". Визначте цю людину.
    • Далі задайте собі питання: "Чи відповідає ця людина за створення мого життя?". Прийдіть до розуміння, що ніхто не відповідає за вас, крім вас самих.
    • Подумайте: "Яка моя поведінка приводить мене до щастя, до радості?". Це може бути заняття творчістю або хобі. Можливо, коли ви приходите у своє улюблене місце, улюблений ресторан. Або у вашому житті є людина, після спілкування з якою вам відразу стає добре.
    • Візьміть аркуш паперу і напишіть правило: "Я сама створюю своє щастя всередині. Як я ставлюся до себе, так і світ ставиться до мене. Якщо я не можу зробити себе щасливим, значить, ніхто не зможе. Тому я роблю себе щасливою прямо зараз. Немає нічого і немає нікого, хто може вплинути на моє щастя".
    • Закрийте очі та уявіть, як на рівні серця у вас розчиняється темний кружечок. Це розчиняється ваша образа. А замість неї з'являється яскраве сонечко, яке починає світити. Вам стає тепло, сяйво виходить за межі вашого тіла і висвітлює ваше життя. І все ваше життя стає щасливим.

    Джерело