Чому чоловіки не йдуть від нелюбих дружин

Думки для роздумів.

Я якось побачила у кафе свого начальника із дружиною, інформує Ukr.Media.

Хотіла підійти, привітатись, але вирішила не заважати. Спостерігала їх через перегородки. Побачене шокувало мене. Я навіть потім гуглила — а чи це дружина?

Виявилось, що дружина. Понад 15 років у шлюбі. Двоє дітей. Чоловік, який на роботі всіх будував по струнці, при цій жінці ходив навшпиньки, заглядав їй в очі, поводився як сіренький зайчик з лисицею.

А його Лисиця всіляко зображала втому, незацікавленість, байдужість.

Хоча чому зображувала? Їй явно було нудно із чоловіком. Навіть їсти вишукані страви і сидіти поряд нудно.

Потім на роботі була криза. Більшу половину колективу звільнили. На мене повісили одразу три посади: секретар, архіваріус, кадровик.

Я часто чула, як начальник розмовляв зі своєю мамою. Вона йому ніколи не дзвонила, тільки він їй. Кожна розмова починалася з її фрази: "Чого тобі? Я зайнята…". Він казав, що тільки хотів дізнатися, як її справи, самопочуття, настрій. Якщо все добре, він турбувати не буде.

Вона відповіла: "Все добре". І переривала дзвінок.

Весь цей час начальника "чіпляли" та "маринували" інші жінки. Ну звісно ж, дружина його не любить, терпить! А ми готові подарувати кохання! Багато кохання!

Чому він від неї відмовляється?

Закидали вудки, фліртували. Але вони завжди були порожні. Тому що всі персонажі були на своєму місці: холодна мама, холодна дружина та послужливий син, чоловік. Кохання цей трикутник не вимагав.

Чому чоловіки не уникають тих, хто їх не любить?

Ось що означають слова "близька людина" — попри граничну, аж до мозолів, близькість, кінь ніколи не повинен забувати, що чарівна істота на його спині мандрує у власних справах… І все одно ми любимо тих, хто їде на них, бо більше нема кого. На тих, на кому їдемо ми самі, ми, зазвичай, не надто скаржимося — вони дурні, безглузді і взагалі погано нас везуть. Або так здається, поки вони ще живі.

Моя особиста думка — чоловік ніколи не втече від жінки, якщо в період відносин з нею його справи йшли в гору.

Таких жінок називають "кармічними".

Жінка-талісман?

Чи жінка, яка надихнула на великі справи, а потім не розбазарила всі зароблені ним гроші?

Така дружина може виглядати як завгодно — старіюча, лисіюча, повна до неподобства. Але за неї триматимуться, як за символ гарного життя.

Ще один нюанс, але він скоріше характерний для "багатих та знаменитих". Заможні чоловіки зізнаються черговій своїй пасії, що ніколи не підуть від офіційної дружини.

Чому? Чим вона тебе так прив'язала? За що тримає?

Часто вони відповідають: "Я боюся, що після мене вона знайде якогось прощелигу і всі з мене будуть сміятися".

Чоловік та дружина — одна сатана. Одне ціле. По ньому судять про неї, по ній судять про нього.

Якщо вирвавшись із тісних пут шлюбу жінка починає "перебирати" і, відмахнувшись від заможного чоловіка, вибирає ледаря-альфонса, то й цінність такого чоловіка моментально падає в очах людей. Репутація страждає.

Це значно важливіше, ніж поділ спільного майна. Хоча й майно — суттєвий аргумент. Куди цікавіше володіти будинками, квартирами та автопарком, ніж поділити їх та почуватися ошуканим.

Чоловіки не те щоб розумніють, а просто втомлюються, вимотуються.

Чи можна по-справжньому закохатися після 50-ти, перекреслити старе життя і почати нове?

На це питання у кожного своя відповідь.

Джерело